Методична діяльність

Орієнтовне календарне планування

з російської мови для 7 класу

( 70 годин; 2 години на тиждень)

Розроблено за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання ( початок вивчення з 5 класу) //Укладачі:                Курач Л.І., Корсаков В.О., Фідкевич О.Л., Кошкіна Ж.О., Кошкіна Ж.О.,            

Ґудзик І.П

                   Перелік контрольних робіт

за  варіантом ІІ-Б курсу мови

Параметри перевірки		Клас, семестр
		7 кл.
		I		II
Мовні вміння		2		2
Аудіювання		–		1
Говоріння: діалог		–		1*
усний переказ		–		–
усний твір		–		1*
Читання: вголос		–		1*
мовчки		–		1
Письмо: списування		1		–
зорово-слуховий диктант		–		1
слуховий диктант		–		–
письмовий переказ		–		1
Загальна кількість показників, на основі яких виводиться загальний бал
	3		9

* Види діяльності, перевірка яких здійснюється індивідуально протягом року;

для них не виділяються окремі уроки.

№ п/п	Кол. час.	Тема урока	Содержание учебного материала	Дата	Примечание
Лексикология. Фразеология (2 ч)
1.	1.	Язык и речь. Культура русской речи. Устное сочинение-рассуждение учебно-научного стиля (на языковую тему). (Мова й мовлення. Культура російського мовлення. Усний твір-роздум навчально-науко-вого стилю (на мовну тему))			Речевая линия (Р.Л.) №1. Устная монологическая речь
2.	1.	Тематические группы слов. Наиболее употребительные фразеологизмы (расширение списка). (Тематичні групи слів. Найбільш поширені фразеологізми)			Языкова линия (Я.Л.) №1.
3.	1.	Чтение вслух. Правильное произношение слова при чтении вслух. (Читання вголос)	Точность восприятия, понимание при быстром чтении фразеологизмов из рассмотренных тематических групп		Р.Л. №2. Чтение
4.	1.	Учебное аудирование (Навчальне аудіювання)	Восприятие на слух, понимание при беглом темпе речи слов и фразеологических единиц из тематических групп, прорабатываемых на уроках		Р.Л. №3. Аудирование
5.	1	Лексические средства, свойственные научному стилю. (Лексичні засоби, характерні науковому стилю)			Я.Л. №2.
Морфология. Орфография (16 ч)
6.	1.	Имя существительное (3 ч) Изменение имён существительных по падежам. (Відмінювання іменників)	Трудные случаи употребления падежных форм имён существительных (в сопоставлении с украинским языком).		Я.Л. №3.
7.	1.	Типы склонения имён существительных. (Поділ іменників на відміни)	Несклоняемые имена существительные (общее ознакомление).		Я.Л. №4.
8.	1.	Правописание безударных гласных в окончаниях существительных. (Правопис ненаголошених голосних в закінченнях іменників)			Я.Л. №5.
9.	1.	Диалог. Оформление начальной побудительной реплики с помощью различных языковых средств. (Діалог. Оформлення початкової спонукальної репліки за допомогою різних мовних засобів)	Начальная реплика, содержащая просьбу, приказ, совет, предложение, пожелание Обобщенное содержание диалога с начальной побудительной репликой (ориентировочно): а) просьба – уточняющий вопрос – объяснение – согласие (несогласие); б) совет – уклон-чивый ответ – аргументация – согласие (несогласие);  в) предложение – вопрос – разъяснение – несогласие – реакция на несогласие и др.		Р.Л. №4. Устная диалогическая речь
10.	1.	Характеристика устных и письменных высказываний описательного характера, относящихся к художественному стилю речи. (Характеристика усних і письмових висловлювань описового характеру, що відносяться до художнього стилю мовлення)	Особенности содержания, основных композиционных частей, языковых средств устных и письменных высказываний описательного характера, относящихся к художественному стилю речи.		Р.Л. №5. Устная монологическая речь
11.	1.	Характеристика устных и письменных высказываний описательного характера, относящихся к разговорному стилю речи. (Характеристика усних і письмових висловлювань описового характеру, що відносяться до розмовного стилю мовлення)	Особенности содержания, основных композиционных частей, языковых средств устных и письменных высказываний описательного характера, относящихся к разговорному стилю речи.		Р.Л. №6. Устная монологическая речь
12.	1.	Имя прилагательное (2 ч) Изменение имён прилагательных по падежам. Правописание безударных окончаний в именах прилагательных. (Відмінювання прикметників. Правопис ненаголошених закінчень прикметників)	Трудные случаи использования падежных форм имён прилагательных (в сопоставлении с украинским языком).		Я.Л. №6.
13.	1.	Н и нн в именах прилагательных. (Н і нн в прикметниках)			Я.Л. №7.
14.	1.	Контрольная работа №1. «Лексикология. Фразеология», «Морфология. Орфография (Іч.)» (Тести). (Контрольна робота №1. «Лексикологія. Фразеологія», «Морфологія. Орфографія (Іч).» (Тести))			Резервный час Языковые умения
15.	1.	Аннотация к прочитанной книге (Анотація до прочитаної книги)			Р.Л. №7. Письменная монологическая речь
16.	1.	Чтение вслух. (Читання вголос)	Восприятие при чтении эмоционально-оценочной информации, прямо не выраженной в тексте. Различение структурных частей текста, главных и второстепенных частей содержания.		Р.Л. №8. Чтение
17.	1.	Имя числительное (2 ч) Изменение по падежам имён числительных 2, 3, 4; 5 – 20, 30. (Числівник. Відмінювання числівників 2, 3, 4; 5 – 20, 30).	Имена числительные, обозначающие количество предметов и порядок их при счёте; роль имён числительных в предложении.		Я.Л. №8.
18.	1	Буква ь в числительных. (Буква ь в числівниках)			Я.Л. №9.
19.	1	Учебное аудирование (Навчальне аудіювання)	Восприятие на слух прямо не выраженной эмоционально-оценочной информации; понимание роли специальных средств для выделения основных положений текста :– логического ударения, пауз, тембра, силы голоса.		Р.Л. №9. Аудирование
20.	1.	Характеристика устных и письменных высказываний, содержащих рас­суждение (научно-популярный стиль речи). (Характеристика усних і письмових висловлювань, що містять роздум (науково-популярний стиль мовлення))	Особенности содержания, основных композиционных частей, языковых средств устных и письменных высказываний, содержащих рас­суждение (научно-популярный стиль речи).		Р.Л. №10. Устная монологическая речь
21.	1.	Местоимение (3 ч) Значение местоимений; роль в предложении. (Значення займенників; роль в реченні)			Я.Л. №10.
22.	1.	Изменение по падежам личных местоимений, а также местоимений кто, что. (Відмінювання особових займенників та займенників хто, що)			Я.Л. №11.
23.	1.	Написание через дефис местоимений кто-то, что-то, кто-нибудь, что-нибудь, кое-кто. (Написання займенників через дефіс)			Я.Л. №12.
24.	1.	Устный пересказ (подробный) научно-популяр­ного текста –рассуждения. (Усний переказ (детальний) науково-популярного тексту-роздуму)	Пересказ текста –рассуждения (о языке, открытиях и изобретениях и др.); объём текста для устного изложения 70–80 слов, для письменного изложения 50–60 слов.		Р.Л. №11. Устная монологическая речь
25.	1.	Письменный пересказ (подробный) научно-популярно-го текста – рассуждения. (Письмовий переказ (детальний) науково-популярного тексту-роздуму)			Р.Л. №12. Письменная монологическая речь
26.	1	Глагол (2 ч) Изменение глаголов настоящего и будущего времени по лицам и числам. Безличные глаголы. (Зміна дієслів теперішнього й майбутнього часу за особами й числами. Безособові дієслова)			Я.Л. №13.
27.	1	Правописание безударных гласных, звонких и глухих согласных в префиксах и суффиксах глаголов. (Правопис ненаголошених голосних, дзвінких і глухих приголосних у префіксах і суфіксах дієслів)			Я.Л. №14.
28.	1.	Диалог. Воспроизведение прослушанных и прочитанных диалогов. (Діалог. Передача прочитаних і прослуханих діалогів)			Р.Л. №13. Устная диалогическая речь
29.	1	Чтение молча. (Читання мовчки)	Понимание незнакомых текстов, относящихся к художественному стилю (объём 360–420 слов) и другим стилям (240–300 слов).		Р.Л. №14. Чтение
30.	1	Устное сочинение учебно-научного стиля (на языковую тему). Контрольное списывание текста (Усний твір-роздум навчально-наукового стилю (на мовну тему). Контрольне списування тексту).	Повторение изученного материала		Р.Л. №15. Устная монологическая речь Списывание текста
31.	1	Контрольная работа №2. «Морфология. Орфография (ІІч.)» (Тести). (Контрольна робота №1. «Морфологія. Орфографія (ІІч).» (Тести))			Резервный час Языковые умения
32.	1	Учебное аудирование. (Навчальне аудіювання)	Слушание, понимание текстов, относящихся к художествен-ному стилю (объём 300–350 слов) и другим стилям (200–250 слов) – время звучания соответственно 3–3,5 мин. и 2–2,5 мин.		Р.Л. №16. Аудирование

Орієнтовне календарне планування

з російської мови для 7 класу

( 70 годин; 2 години на тиждень)

Розроблено за програмою для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою навчання ( початок вивчення з 1 (2) класу) //Російська мова: для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів із навчанням українською мовою (укладачі: Баландіна Н.Ф., Синиця І.А., Фролова Т.Я., Бойченко Л.А.), затвердженою Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України (Наказ Від 06.06.2012 року № 664

І семестр

№	Дата	Языковая   линия	Речевая линия	Примечания
1		Вступление. Общие сведения о языке. Русский язык в Украине	Текст. Графическое выделение единиц текста
2		Основные правила речевого этикета
3		Части речи: самостоятельные  и служебные
4		Глагол как часть речи
5		Особые формы глагола: причастие и деепричастие	Стили речи. Повторение изученного
6		Неопределённая форма глагола: значение и функции	Научный стиль
7		Глаголы в неопределённой форме, суффиксы которых не совпадают с украинскими аналогами
8		Совершенный и несовершенный вид глаголов. Правописание глагольных  префиксов пре-, при-, с-  (повторение)	Типы речи: описание, информативное повествование и  рассуждение объяснение
9		Переходные, непереходные глаголы. Возвратные лаголы. Правописание мякого знака глаголах неопределенной форми
10		Написание суффиксов ова-ева, ыва-ива.
11		Произношение глаголов на ться –тся.	Аудирование: стратеги слушания
12		Повторение и обощение изученного
13		Контрольная работа №1 (тестовые разноуровневые задания)
14		Анализ контрольной работы. Времена глагола
15		Произношение форм глагола прошедшего времени женского рода (понялА, взялА)	Чтение. Ознакомительное чтение
16		Стили  речи. Повторение и обобщение изученного
17		Настоящее время. Безударные личные окончания глаголов. Мягкий знак в окончаниях глаголов
18		Мягкий знак в окончаниях глаголов
19		Прошедшее время глаголов	Чтение. Просмотровое чтение
20		Формы глаголов, не совпадающие с  формами украинских аналогов.
21		Образование глаголов будущого времени	Диалог. Этикетные формы  диалога
22		Спряжение глаголов
23		І и ІІ спряжение глаголов (в сопоставлениис глаголами в украинском языке)
24		Разноспрягаемые глаголы
25		Контрольная работа  № 2 Зрительно-слуховой диктант
26		Анализ контрольной работы. Наклонения глагола	Монолог. Пересказ текста с оценкой содержания
27		Образование глаголов повелительного и уловного наклонения
28		Мягкий знак в глаголах повелительного наклонения
29		Раздельное написание частицы бы в глаголах уловного наклонения	Монолог. Описание местности
30		Безличные глаголы, их употребление в форме сказуемых
31		Контрольна робота № 3. (тестовые разноуровневые задания)
32		Анализ контрольной работы. Повторение изученного	Диалог. Составление новогоднего поздравления

Календарно-тематичне планування уроків світової літератури, 6 клас 

Методичний   коментар

Пропоную календарно-тематичне планування, що складено відповідно до нових програм зі світової літератури (2012 ).

За програмою  на вивчення курсу «Світова література»  відводиться  70 годин / 2 год. на тиждень.

З них на текстуальне вивчення творів – 58 годин;

розвиток мовлення – 4 години;

позакласне читання – 4 години;

резервний час – 4 годин.

Обов’язкова кількість видів контролю у 6 класі

Семестр	Контрольні роботи		Розвиток мовлення	Позакласне читання	Перевірка зошитів	Прим.
	Різні форми контролю	Контрольний класний твір
І	2	1	2 (1у+1п)	2	4
ІІ	2	1	2 (1у+1п)	2	5

           Кількість годин на вивчення творів  вчитель обирає самостійно в межах загальних годин на вивчення розділу. Матеріали з розділів «Теорія літератури» (ТЛ), «Література і культура»  (ЛК), «Україна і світ» (УС), «Елементи компаративістики» (ЕК) вивчаються  не на кожному уроці обов’язково , а там де зміст теми уроку   варто поглибити  додатковою інформацією.  

Для уроків позакласного читання пропоную такі твори:

1)          в розділі  «Пригода і фантастика» :

а) О’Генрі «Вождь червоношкірих» (2 год.) з метою розширення  кола читацьких інтересів учнів;

б) Г. Сенкевич «Янко - музикант» з метою продовження теми ролі мистецтва в житті героїв.

      2) в розділі «Образ  майбутнього в літературі» Р.Д. Бредбері «Все літо в один день» як логічне продовження аналізу головних проблем в творчості Р.Д. Бредбері.

Згідно з вимогами програми на уроки розвитку зв’язного  мовлення відвожу 4 години:

1 урок (усно) Розповідь про улюблений міф (або міфологічного героя). (Розділ «Міфи народів світу»)

2 урок (письмово) Контрольний твір за романом Ж. Верна «П'ятнадцятилітній капітан». (Розділ « Пригоди і фантастика»)

3 урок (письмово) Створення власного гумористичного оповідання. (Розділ «Людські стосунки»)

4 урок (усно) Презентація або обговорення учнівських творів-роздумів або листів до письменника. (розділ «Образ майбутнього в літературі»)

 За рахунок резервного часу вважаю доцільним запропонувати учням такі твори:

1)          І. Тургенєв  «Вірші в прозі» (урок 53)

2)          Е. Е. Шмітт «Оскар і рожева пані» (урок 67)

      Вибір творів для додаткового читання  зумовлений доступністю текстів, відповідністю віковим потребам  та читацьким інтересам учнів, можливістю організувати поглиблене дослідження творів в колі проблем визначених окремими розділами .

Календарне-тематичне планування потребує апробування та  корекції в практичній роботі  в наступному навчальному році.

Усього – 70 годин;

текстуальне вивчення творів – 58 годин;

розвиток мовлення – 4 години;

позакласне читання – 4 години;

резервний час – 4 годин.

І семестр

№\№	Тема уроку	Дата	Примітка
Вступ ( 1 год.)
1.	Література як вид мистецтва. Художній образ. (ТЛ) Художній образ, початкові поняття про традиційний  образ, вічний образ.  (ЛК) Специфічні ознаки різних видів мистецтва. Вічні образи в літературі й мистецтві. (ЕК) Особливості зображення одного й того самого образу в різних видах мистецтва
Міфи народів світу (6 год. + 1 год. з резерв. часу)
2.	Поняття про міф. Основні тематичні групи  міфів (про створення і будову світу, про героїв, календарні та ін.). Відображення єдності людини й природи в міфах різних народів. Популярні міфологічні образи, сюжети, мотиви різних народів.  (ТЛ) Міф, мотив. Поглиблення поняття про образ  (міфологічний образ). (УС) Давні міфологічні уявлення українців (про створення світу, про природу, про добрі й злі сили).
3.	Грецькі міфи. Міф про Прометея. Велич подвигу Прометея, його самопожертва заради людей. (ТЛ) Поглиблення поняття про образ (міфологічний образ), вічний образ (ЛК) Втілення образу Прометея в мистецтві (живопис, музика, театр)
4.	Міфи про Геракла. «Народження героя», «Авгієві стайні». Поетизація в образі Геракла могутності, мужності, що покликані на боротьбу зі злом та несправедливістю. (ЛК) Втілення образу Геракла в мистецтві (Живопис, скульптура)
5.	Міф про Дедала і Ікара. Мрія давніх греків освоєння простору
6.	Міфи про неймовірні перетворення «Деметра і Персефона», «Нарцис», «Пігмалеон і Галатея» (ЕК) Міф і казка
7.	Індійські міфи про створення світу «Творення», «Про створення ночі»
8.	З міфів Давнього Єгипту. «Ра та Апоп», «Міф про те, як Тефнут покинула Єгипет» (ЕК) Подібність елементів у міфах різних народів про виникнення світу.
9.	Урок з розвитку мовлення (РМ) (усно) Розповідь про улюблений міф (або міфологічного героя)
Мудрість байки ( 3 год.)
10.	Байка як літературний жанр, її характерні ознаки, особливості художньої будови, повчальний зміст. Езоп як засновник жанру байки. (ТЛ) Байка. Поглиблення понять про алегорію, образ (алегоричний образ).
11.	Езоп «Лисиця і виноград», «Вовк і Ягня», «Мурашки й Цикада». Поєднання конкретного і загального в байках Езопа. Втілення людських якостей (працелюбність, розум, хитрість, дурість, жорстокість, лінощі та ін.) в алегоричних образах. Мораль байок Езопа. (ТЛ) Езопова мова. Поглиблення понять про алегорію, образ (алегоричний образ). (УС) Поетичне переосмислення традиційних сюжетів і образів Езопа в українських байках.
12.	Іван Андрійович Крилов (1769-1844). Байка «Вовк і ягня». Моральні проблеми в байці, осуд свавілля та насилля. (ЕК) Специфіка художнього втілення сюжету Езопа в байці І.А Крилова (ЛК)Втілення сюжетів і образів байок Езопа та І.А. Крилова у мистецтві.
13.	І.А. Крилов «Бабка і Муравель». Яскравість алегоричних образів. (ЕК) Специфіка художнього втілення сюжету Езопа в байці І.А Крилова
14.	Контрольна робота (комбінована) за розділами «Вступ», « Міфи народів світу»
Пригоди і фантастика ( 18 год.)
15.	Жуль Верн (1828-1905) – французький письменник, найвідоміший автор пригодницьких романів. Роман «П'ятнадцятилітній капітан». (Аналіз І-ІІ розділу, ч. І) (УС) Висловлювання українських митців про творчість Ж. Верна.
16.	Жуль Верн «П'ятнадцятилітній капітан».  Тема духовного випробування людини в романі Ж. Верна. (Аналіз розділів ІV- VII, ч. І)
17.	Образ Діка Сенда, моральні якості героя, його мужність і людяність. (Аналіз розділів IX,  XVI,  XVII, ч. І) (ЛК) Втілення сюжету твору у кіномистецтві.
18.	Дік Сенд і його друзі. Уславлення сили людського характеру в романі «П'ятнадцятилітній капітан» Ж. Верна. Романтика подорожей у романі. ( Розділи ІІІ – VIII, ч. ІІ)
19.	Дік Сенд і Негоро. ( Розділи ХІ, ч І; розділи ІІ, ХІІІ, ХVІІІ, ХІХ, ч. ІІ)
20.	Проблема рабства в романі Жуля Верна «П'ятнадцятилітній капітан». (Розділи І, І IV, ХІІ,ХХ ч. ІІ)
21.	Роль описів природи в пригодницькому романі «П'ятнадцятилітній капітан» Ж.Верна. Значення науки і знань у творі.
22.	(РМ) Контрольний твір за романом Ж.Верна «П'ятнадцятилітній капітан»
23.	Урок позакласного читання (ПЧ) О’ Генрі «Вождь червоношкірих». Короткі відомості про письменника. Знайомство з героями твору.
24	(ПЧ) «Вождь червоношкірих» Смішне і сумне в творі.
25.	Чарльз Діккенс (1812-1870) – англійський письменник.  «Різдвяна пісня в прозі». Історія створення твору. Аналіз І строфи. (УС) Музей Ч. Діккенса у Великобританії (Лондон). Висловлювання українських митців про творчість Ч. Діккенса.
26.	Чарльз Діккенс «Різдвяна пісня в прозі». Подорож у часі й просторі Скруджа. (ТЛ) Поглиблення поняття про повість.
27.	Динаміка образу Скруджа, причини його духовного переродження (ЛК) Втілення сюжету повісті у кіномистецтві.
28.	Сюжет і композиція повісті «Різдвяна пісня в прозі». Значення образу Різдва у творі. Елементи фольклору (казки, пісні) (ТЛ) Композиція. Поглиблення поняття сюжет.
29.	М.В. Гоголь (1809-1852). «Ніч перед Різдвом». Народні традиції і звичаї у творі. (УС) М.В. Гоголь і Україна, музеї М.В. Гоголя в Україні  (Полтавщина). Висловлювання українських митців про творчість М. В. Гоголя.
30	Тема кохання  в повісті «Ніч перед Різдвом». Образи Оксани і Вакули.
31.	Контрольна робота
32.	Роль фантастики в повісті М. Гоголя «Ніч перед Різдвом». Елементи фольклору (традиційні образи – відьма, чорт, місяць, різдвяні символи, елементи казки) (ЕК) Традиції фольклору (казка, пісня, народні образи)  у творах Ч. Діккенса і М.В. Гоголя. (ЛК) Втілення сюжету і мотивів твору у мистецтві
ІІ семестр
Людські стосунки  ( 14 год.)
33.	Антон Павлович Чехов (1860-1904) – майстер гумористичної розповіді. Викриття пристосуванства, підлабузництва в оповіданні «Хамелеон. (ТЛ) Поглиблення поняття про оповідання, гумор, художня деталь. (УС) Чехов і Україна. Літературний музей А.П. Чехова в Ялті.
34.	Діалог як основна форма розкриття сюжету в оповідання «Товстий і тонкий». Викриття чиношанування, самоприниження в творі.
35.	Майстерність письменника у змалюванні персонажів. Роль художньої деталі. Підтекст. Символічність назв оповідань «Хамелеон», «Товстий і тонкий» (ЕК) Порівняння образів чеховських персонажів (Очумєлов, «товстий», «тонкий»): схожість і відмінність між ними. Зіставлення літературних творів з екранізаціями, ілюстраціями до них.
36.	(РМ) Створення власного гумористичного оповідання
37.	Джек Лондон (1876-1916). «Жага до життя». Проблеми життя і смерті, дружби й зрадництва у творі. Характеристика героїв твору. (ЛК) Актуальність проблематики творів у контексті сучасної культури: відповідальність за долю іншого.
38.	Роль описів природи та їх роль у тексті. Довкілля у зв’язку з головним героєм оповідання «Жага до життя». Значення назви оповідання. (ЕК) Зіставлення оповідання «Жага до життя» з екранізацією («Love of Life», США, 2012 р., режисер Кевін Суайгерт)
39.	Володимир Галактіонович  Короленко (1853-1921). «Сліпий музикант». Пошук головним героєм (Петро Попельський) свого місця у світі. (УС) В.Г. Короленко і Україна. Літературний музей В.Г. Короленка (Полтава)  в Україні. (ЛК) Актуальність проблематики творів у контексті сучасної культури: пошук свого місця у сучасному світі.
40.	Тема мистецтва в повісті В.Г. Короленка «Сліпий музикант». (ЛК) Актуальність проблематики творів у контексті сучасної культури: роль мистецтва.
41.	Петро Попельский і Евеліна
42.	Образ Максима Яценка, твердість його переконань, увага і повага до інших.
43.	Українська природа, народні образи і традиції в повісті «Сліпий музикант» В. Короленка.
44.	(ПЧ) Світ дитинства в оповіданні Г. Сенкевича «Янко-музикант». (ЕК) Петро Попельский і Янко-музикант
45.	Антуан де Сент-Екзюпері (1900-1944). «Маленький принц».  Зоряна мандрівка Маленького принца. Алегоричність художніх образів. (ТЛ) Притча. (УС) Музеї А. Сент-Екзюпері в різних країнах  (Франція, Японія та ін.).
46.	Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц». Філософський зміст казки. (ЛК) Актуальність проблематики творів у контексті сучасної культури: відповідальність за долю іншого і світу загалом  та ін.
47.	Контрольна робота за розділом «Людські стосунки»
Поетичне бачення світу (6 год)
48	Мацуо Басьо (1644-1694). Хайку. Відображення японських   уявлень про красу в поезії митця. Лаконізм форми і широта художнього змісту хайку. (ТЛ) Хайку (ЛК) Початкові відомості про специфіку розуміння краси в японській культурі. (УС) Видатні українські перекладачі японської поезії
49.	Зображення станів природи в ліриці М. Басьо. Роль художньої деталі. Підтекст. (ТЛ) Поглиблення понять про художню деталь, підтекст.
50.	Виразне читання хайку М. Басьо напам’ять (УС) Видатні українські перекладачі японської поезії
51	Роберт Бернс (1759-1796). «Моє серце в верховині…». Ідея любові до батьківщини у вірші Р. Бернса. Антитеза (рідний край – чужина). (ТЛ) Поглиблення поняття про антитезу.
52.	Елементи фольклору (традиційні образи, постійні епітети, повтори та ін.). Виразне читання напам’ять вірша Р. Бернса «Моє серце в верховині…».
53.	Додаткове читання. І. Тургенєв « Вірші в прозі» («Собак», «Голуби», Жебрак»)
54.	Генрі Лонгфелло (1807-1882) «Пісня про Гайавату». Міфи північноамериканських індіанців та їх втілення в поемі «Пісня про Гайавату». Елементи фольклору у творі (пісні, казки, легенди та ін.). (ТЛ) Поема (ЕК) Елементи фольклору і міфів  у творах Р. Бернса і Г. Лонгфелло
55.	Образ Гайавати. Ідеї миру, національного єднання, служіння народові. (Розділ «Люлька згоди»)		Напам’ять уривок з р. «Люлька згоди»
56.	Джанні Родарі (1920-1980). «Листівки з видами міст». Широта світу та його сприйняття ліричним героєм вірша. Листівки як символ широти світу і прагнення до його відкриття. (ТЛ) Ліричний герой
Образ майбутнього в літературі (4 год.)
57.	Рей Дуглас Бредбері (нар. 1920). «Усмішка». Тривога за руйнування духовних цінностей в оповіданні «Усмішка». Образ Тома, його динаміка. Значення образу Джоконди для розкриття головної ідеї твору (ТЛ) Поглиблення понять про фантастику, конфлікт
58.	(ПЧ) Р.Д. Бредбері «Все літо в один день». Проблема дитячої жорстокості в оповіданні.
59.	Роберт Шеклі (1928-2005). «Запах думки». Утвердження сили людської думки у творі.
60.	Духовне й фізичне випробування Кліві. (ЕК)  Том і Кліві: схожість і відмінності.
61.	Роздуми автора про майбутнє людини та людства. Гуманістичний зміст оповідання – віра в перемогу людського розуму (ЛК) Образ майбутнього у творах сучасного мистецтва (УС) Українські письменники-фантасти, їхні твори для дітей.
62.	(РМ) Презентація та обговорення учнівських творів-роздумів або листів до письменників (за прочитаними творами)
63	Контрольна робота за розділом «Образ майбутнього в літературі»
Сучасна література. Зростання і взаємини зі світом ( 4 год.)
64.	Крістіне Нестлінґер (нар. 1936). Основні відомості про життя і творчість письменниці, популярність її творів у різних країнах. Знайомство з героями повісті «Конрад, або Дитина з бляшанки». (ТЛ) Поглиблення поняття про повість. (ЛК) Початкове уявлення про категорію «художність» в оцінці творів масового мистецтва.
65.	Незвичайність образу Конрада, риси його характеру.
66.	Конрад і його становлення у світі.
67.	Додаткове читання. Шмітт Е.Е. «Оскар і Рожева пані»
Підсумки ( 2 год.)
68 69	Узагальнення і систематизація навчального матеріалу.
70	Презентація курсу «Світова література», 7 клас. Рекомендації щодо читання літератури влітку.

Відділ освіти Олесандрівської районної державної адміністрації

Аналіз роботи

методичного об’єднання вчителів світової літератури та російської мови

Олександрівського району за 2013-2014н.р.

Література – це храм, куди можна ввійти лише з чистою совістю і благородними намірами.

Ф.Шиллер

        

У 2013-2014 н.р. методичне об’єднання діяло згідно сучасних вимог до даної форми роботи, ставило на меті допомогти словесникам реалізовувати вимоги діючих програм з предметів. За основу було взято методичні рекомендації МОН щодо вивчення 2013-2014 н.р. світової літератури, російської мови.

До складу РМО вчителів світової літератури та російської мови входить 30 учителів:

із них спеціалістів – 10, мають ІІ кваліфікаційну категорію – 2, 1 кваліфікаційну категорію – 12, а вищу-6.

Звання « Старший учитель» має 1 педагог, «вчитель-методист» – 1.

В своїй діяльності голова методичного об’єднання Бойко Світлана Миколаївна мала помічників - творчу групу. Районна творча група вчителів  російської мови та світової літератури працює другий рік. Керує групою Глушина Н.Л. людина енергійна, творча. До складу групи входять вчителі , з певним досвідом роботи, об’єднані однією педагогічною ідеєю, психологічною сумісністю та взаємними симпатіями. які мають вищу та І кваліфікаційну категорію, до якої увійшли: Шевченко Т.І. ( Несватківський НВК), Козакова О.А. (Михайлівська ЗШ І-ІІІ ст.), Павліченко І.В. (Єлизаветградківська ЗШ І-ІІІ ст.). Їхні знання, уміння використовувалися як під час розгляду теоретичних питань, так і під час практикумів, тренінгів, круглих столів.

Члени творчої групи виступають з лекціями, доповідями, повідомленнями перед колегами, ними були змодельовані уроки за новими творами, які увійшли до нової програми зі світової літератури для 5 , 6 класів класів

         Вчителі світової літератури регулярно проходять курсову перепідготовку на базі КОІППО ім. Сухомлинського. Насамперед їх цікавлять такі теми, як організація роботи вчителя світової літератури з обдарованими дітьми, використання інформаційно - комунікативних технологій, формування логічного та критичного мислення учнів, адже навчання має стати спільною творчістю вчителя та учня.

РМО вчителів працювало над темою: «Застосування сучасних освітніх технологій з метою формування в учнів читацьких та мовленнєвих компетентностей »

Протягом навчального року кожен вчитель методичного об’єднання працював над власною методичною проблемою. Методичне об’єднання вело роботу за планом, який відображає навчальну та позакласну роботу з російської мови та світової літератури. План роботи МО передбачав:

1. проведення навчальних та позакласних заходів із предметів;

2. підготовка та проведення учнівських предметних олімпіад;

3. участь вчителів у проведенні предметних днів

За період 2013-2014 н. р. було проведено 4 засідання методичного об’єднання. Перше з них присвячено аналізу роботи РМО в 2012-2013 н. р.

На ньому вчителі ознайомилися із особливостями викладання світової літератури за новою програмою.

У листопаді 2013 р. був проведений семінар-практикум «Формування та розвиток критичного мислення учнів на уроках світової літератури через упровадження компетентністного підходу у навчанні.» (Бовтиська ЗШ І-ІІ ступенів, вчитель Корнило Л.С.). Вчителі світової літератури відвідали урок у 6 класі за темою: «Протиставлення «справжнього і штучного в казці Г.Х.Андерсена «Соловей».. Вчителька на достатньому рівні розкриває і показує практичне застосування основних положень предмета. Практикує активні та інтерактивні форми та технології навчання. Запроваджує елементи оптимізації навчально-виховного процесу. В основному досягає реально можливих результатів.

2013-2014 н.р. було проведено ІІ (районний) етап Всеукраїнських олімпіад із російської мови. та літератури .

В олімпіаді з російської мови взяли участь 23 учасники, учні 8-11 класів.

Найкраще підготовлені до олімпіади були учні Олесандрівської ЗШ І-ІІІ ст. №1, Олександрівського НВК №2, Несватківського НВК та Івангородської ЗШ І-ІІІ ст..

         Високий результат продемонструвала учениця 8 класу Олександрійського НВК №2 Чумаченко Валерія, яка у ІІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури зайняла ІІ місце.

Журі зробило такі висновки: частина учнів виявили достатні знання з російської мови та російської літератури. Діти володіють навичками синтаксичного розбору  речення , визначають фонетичний склад слова, розуміють значення фразеологізмів. Виконуючи завдання з літератури визначили тему та основну думку творів.

Разом з тим при виконанні олімпіадних завдань у частини учасників виникли труднощі з визначенням фонетичного складу слова. Недостатньо володіють навичками аналізу поетичного тексту. Всі учні відчули труднощі при визначенні віршованого розміру.

         На жаль не всі ЗНЗ взяли участь в олімпіаді: Бовтиський НВК, Вищеверещаківський НВК, Голиківський НВК, Красносілківська ЗШ І-ІІІ ст.., Лісівський НВК, Підлісненський НВК, Родниківська ЗШ І-ІІІ ст., Розумівська ЗШ І-ІІІ ст., Соснівський НВК, Староосотська ЗШ І-ІІІ ст., Цвітненський НВК, Новоосотська ЗШ І-ІІІ ст., Ставидлянський НВК.

Результативність участі учнів

 у ІІ етапі Всеукраїнської учнівської олімпіади з російської мови та літератури у 2013/2014  навчальному році

№ пп	Школа	Кількість учасників	Місця			Кількість набраних балів командами						за призовими місцями(бали)	Рейтинг команди	Місце
			І	ІІ	ІІІ	8	9	10	11	Всього	Середній бал команди
1	Бірківський	3				33	16			49	16,3		16,3	8
2	Бовтиський									0	0		0
3	Вищеверещаківський									0	0		0
4	Голиківський									0	0		0
5	Єлизаветградківська	1			1		29			29	29	1	30	4
6	Івангородська	3	1			18	19		50	87	29	3	32	3
7	Красносілківська									0	0		0
8	Красносільська	1				20				20	20		23	7
9	Лісівський									0	0		0
10	Михайлівська									0	0		0
11	Несватківський	1	1				38			38	38	3	41	2
12	Олександрівська №1	5	1	3	1	68	30	36	48	185	37	10	47	1
13	Олександрівський №2	5	1	1		71	7	13	25	116	23,2	5	27,2	5
14	Олександрівський№3	3			1		47		31	78	26	1	27	6
15	Підлісненський									0	0		0
16	Родниківська									0	0		0
17	Розумівська									0	0		0
18	Соснівський									0	0		0
19	Староосотська									0	0		0
20	Триліський									0	0		0
21	Цвітненський									0	0		0
22	Новоосотська	1					5			5	5		5	9
23	Ставидлянський									0	0		0
	Всього

Видавнича діяльність у 2013-2014 н.р. РМО світової літератури та російської мови була спрямована на підготовку методичних бюлетенів та пам’яток для використання на уроках світової літератури: «Шляхи аналізу художнього твору на уроках світової літератури», «Розвиток різних видів читацької діяльності в процесі аналізу художнього твору», «Навчальний діалог як засіб формування читацької культури та життєвих компетентностей».

Шевченко Т.І. вчитель Несватківського НВК стала переможцем конкурсу «Нова програма – сучасний урок» , який проводила редакція журналу «Всесвітня література в сучасній школі» протягом 2013 року. за розроблення уроку за твором Е.Портер «Поліанна».

 Крім цього в журналах було надруковані розробки уроків світової літератури Тетяни Іванівни::  конспект уроку світової літератури в 10 класі «Хто він насправді - знаменитий англієць Чарльз Діккенс», конспект уроку до вивчення японської народної казки «Іссумбосі, або Хлопчик - Мізинчик» , урок позакласного читання в 11 класі за оповіданням Девіда Герберта Лоуренса «Запах хризантем»

         У 2013-2014 н.р. було проведено атестацію таких загальноосвітніх навчальних закладів: Староосотська ЗШ І-ІІІ ступенів ( жовтень, 2013 року, вчителі: Хоменко С.В. Мажара В.В.,  Бірківський НВК (грудень 2013 р., вчителі: Згарська .Л.А . Кривуля І.В..), Підлісненський НВК (квітень 2014 р., вчителі: Щербатюк В.І., Притюпа А.П.).

         Конкретне вивчення системи роботи Згарської Л.А (Бірківський НВК) засвідчило, що вона усвідомлює завдання, які стоять перед процесом викладання світової літератури та вимоги до знань, умінь і навичок учнів. Особливу увагу звертає на роботу безпосередньо з художнім текстом, на аналізі та інтеграції сюжетних ліній та фактів із літературних творів, на уміння бачити художні деталі у тексті, розуміти творчий задум письменника та оцінюючи  особливості його реалізації.

         Саме така робота на уроках світової літератури допомагає учням сприймати літературу як мистецтво слова.

         Основним видом роботи на уроках є пошукова бесіда,  аналіз тексту, робота над текстом.

         Вчитель Щербатюк В.І. (Підлісненський НВК). відзначається творчим пошуком у підготовці до уроків світової літератури. Основними принципами роботи Валентини Іванівни є мотивація, цілеспрямованість навчання, усунення перевантажень учнів, формування вміння самостійно працювати, самовдосконалюватись. Вчителька володіє уміннями аналізувати твір, дотримуватись принципу єдності форми і змісту при аналізі. Вміло підбирає систему питань, які ведуть до розуміння ідейно-художнього змісту твору, розвивають творче мислення та активізують аналітичну думку на уроці.

Слід зазначити, що вчителі намагаються використовувати такі методи і прийоми, які дають учням відчуття творчої участі в процесі вивчення навчальної дисципліни.

У квітні-травні 2014  року було проведено діагностичне опитування

вчителів світової літератури з метою вивчення питань, які викликають труднощі при викладанні предмету, на основі яких будуть намічені проблеми, над якими працюватиме РМО у наступному навчальному році:

- Опрацювати Методичні рекомендації викладання світової літератури та російської мови у 2014-2015 н.р.

-ознайомитися з програмою для світової літератури для 6 класу;

-формування особистості, здатної до навчання, шляхом використання

традиційних та інноваційних технологій у навчально-виховному процесі;

- застосування технології розвитку критичного мислення учнів;

- формування комунікативної компетенції.

ПЛАН  РОБОТИ

методичного об’єднання

вчителів  світової  літератури та російської мови

Науково-методична проблема:

«Методичне забезпечення гуманітарної освіти учнів та впровадження нових педагогічних технологій як основа розвитку креативної особистості»

Засідання № 1

Тема: Сучасні підходи до загальноосвітнього процесу

№ з/п	Дата	Тематика засідань	Відповідальний
1.	серпень.	1.     1.Аналіз роботи методоб’єднання вчителів російської мови та світової літератури у 2013-2014 році та завдання на 2014-2015 рік. 2.  2. Обговорення та затвердження плану роботи м/о на 2014-2015 н.р. Пріоритет у викладанні світової літератури – курс на обдарованість. .     3. Опрацювання інструктивно-методичних рекомендацій МОН України щодо викладання світової літератури та російської мови  в 2014-2015 н. р. 4 Круглий стіл: "Особливості впровадження нового Державного стандарту зі світової літератури: проблеми, пошук, перспективи" (Обговорення)  (з досвіду роботи). 5 Звіт про атестацію  6.Підготовка учнів до участі в Міжнародній учнівській грі-конкурсі «Русский медвежонок» та Всеукраїнській олімпіаді з російської мови та літератури.	Левченко Л.В.  Бойко С.М .  Глушина Н.Л. Члени МО Шевченко Т.І. Воропай Н.І.

Робота між засіданнями.

1. Опрацювати навчально-методичну літературу з теми «Інновації і  традиції у викладанні літератури і мови в сучасній  школі»

 

Засідання №2

     Тема:  Розширюємо методичну палітру вчителя. Яким має бути урок світової літератури?

2.

листопад

1.  1.    Вимоги до сучасного уроку світової літератури:  методи навчання. Вимоги до їх вибору і комплексного  поєднання на сучасному уроці. 3.Педагогічний консиліум. Складові майстерності вчителя та фактор створення сучасного і успішного уроку літератури. 4.Дидактична майстерня. З досвіду роботи вчителів,що атестуються. 5.Відвідування та обговорення уроків. 4.

.

Засідання №3

     Тема: Технології розвитку креативного мислення як один із засобів виховання компетентного педагога та учня.

Форма проведення: аукціон педагогічних ідей.

3.

лютий

1.Звіт учителів, що атестуються у 2014-2015н.р. (Майстер-клас) 2. Представлення досвіду роботи Глушина Н.Л. 3. Результати проведення І та ІІ етапів Всеукраїнської олімпіади з російської мови та літератури, захисту науково-дослідницьких робіт МАН з російської мови та світової літератури. 4. Формування сучасного читача засобами медіаосвіти (з досвіду роботи).          .

Засідання №4

4.

березень

1.Міжпредметні зв’язки як засіб формування творчої особистості на уроках мови та літератури через категорії світосприйняття світ- образ, світ- краса. (ЗОШ № 1) 2. Аукціон педагогічних знахідок в роботі з обдарованими учнями. Методи створення ситуації успіху та розвитку критичного мислення на уроках світової літератури та російської мови 3. Опрацювання нормативних документів МОН України про проведення державної підсумкової атестації із світової літератури у 9-х та 11-х класах. ЗНО із світової літератури та російської мови. П  Обмін думками. Пропозиції щодо удосконалення роботи РМО. Планування роботи МО на 2014-2015 н.р. Дайджест новинок методичної літератури та Інтернет-видань. 5.Моніторинг друкованих матеріалів членів РМО.

 Відділ освіти Олександрівської районної

державної адміністрації

Методичний кабінет

 Методика аналізу художнього твору на уроках світової літератури

 Методика аналізу художнього твору

Етапи роботи над текстом.

• Вступ
• З історії методики аналізу художнього твору
• Підготовка до сприйняття художнього твору
• Первинне читання та прийоми усвідомлення тексту художнього твору
• Поглиблене засвоєння художнього твору в процесі другого читання
• Висновок
• Додатки

Вступ

Проект доктрини розвитку освіти України в ХХI столітті головною метою проголошує створення умов "для розвитку і самореалізації кожної особистості як громадянина України", формування поколінь, які "здатні навчатись впродовж усього життя, створювати і розвивати цінності громадянського суспільства".Чи не найбільші можливості для розв’язання поставлених завдань має курс світової літератури. Література в школі – той предмет, на який передусім лягає завдання гуманітарного виховання молодого покоління. Залучення учнів до багатств світової культури, духовне і моральне зростання особистості, естетичне виховання, розвиток художнього смаку – ось ті найважливіші завдання і функції, що має реалізовувати зарубіжна література.

Художня література – не тільки розвага, засіб цікавого проведення дозвілля, а ще й могутній потенціал для духовного та естетичного виховання молоді. І тому, якщо ми хочемо сформувати по-справжньому культурних читачів, варто визначити шляхи, якими відбувається залучення учнів до кращих здобутків світової літератури. А ці шляхи починаються з однієї відправної точки – аналізу тексту. Хоч які б методичні прийоми обрав учитель, які б інноваційні технології він використував на уроці, усі вони  мають бути зумовлені самим твором і специфікою його аналізу. Тільки твір і його аналіз визначають методику його вивчення. Аналіз художнього твору завжди викликав чимало проблем і труднощів у вчителів. Як аналізувати художній твір у середніх і старших класах? Які шляхи для цього обрати? Як сформувати в учнів навички аналізу художнього твору? Усі ці питання доводиться вирішувати учителям-словесникам щодня.

Проблема аналізу художнього твору не нова. З нею постійно стикаються у своїй роботі вчителі, нею займаються методисти, однак остаточного вирішення цієї проблеми методична наука не дає. На жаль, у шкільній практиці вона теж не знаходить належної уваги. Не можна не визнати того факту, що багато вчителів не володіють належним чином теоретичними основами аналізу твору. Робота з текстом часто підмінюється переказом, вибірковим читанням окремих епізодів, переглядом кінофільмів тощо.

Мета моєї методичної розробки: систематизувати теоретичний матеріал з методики аналізу тексту, використовуючи різні джерела знань і власний досвід, визначити місце  аналізу художнього твору  в навчальному процесі та його вплив на формування творчої особистості школярів, підвищення ефективності сприйняття ними творів світової літератури.
Методична розробка складається з чотирьох розділів. В них розглядаються і теоретичні обґрунтування роботи з текстом, і конкретні методичні поради щодо застосування різноманітних видів робіт. Деякі запропоновані методи і прийоми вже відомі в методичній літературі, а деякі – знайдені автором у процесі власної роботи над художнім твором. Практичне значення роботи: теоретична частина дає можливість підвищити науково-методичний рівень вчителів, а також використовувати цей матеріл на своїх уроках при вивченні текстів художніх творів.

Методична розробка "Методика аналізу художнього твору" призначена для вчителів світової та української літератури. Цей матеріл може бути корисним вчителям інших предметів, які впроваджують в свою роботу інтегрований підхід, використовують міжпредметні зв’язки (вчителям історії, правознавства, іноземної мови, музики, образотворчого мистецтва  тощо).

З історії методики аналізу художнього твору

На розв’язання проблеми роботи з текстом були спрямовані зусилля багатьох учених упродовж усього існування шкільної освіти.
Проблема вивчення тексту розглядалася і розглядається в різних аспектах:

• принципи вивчення тексту (Г.О.Гуковський, Ю.М.Лотман, О.І.Білецький);
• осмислення тексту як суб’єктивного відображення вміщених у в ньому проблемних ситуацій (Л. П. Доблаєв.);
• поглиблене вивчення тексту (М.О.Рибникова, Н.Д.Молдавська, В.В.Голубков);
• самостійна робота над текстом художніх творів (М.Г.Качурін, В.Д.Кучинський);
• художній текст як об’єкт лінгвістичних досліджень (Л.Г.Гетман, Л.О.Новиков);
• методика читання художнього тексту (Є.В.Квятковський, Б.О.Корман, М.І.Кудряшов, Б.А.Буяльський).

Отже, в методиці викладання літератури від найдавніших часів і донині було зроблено багато. Більшість концепцій, наведених нами, досі не втратили свого значення. Вони стали основою пошуків сучасних вчених і вчителів-практиків.
Останнім часом інтерес до цієї проблеми значно зріс. На це є кілька причин:

1.     інтенсифікація процесу навчання загалом;

2.     профілізація освіти;

3.     варіативність програм із світової літератури;

4.     необхідність формування духовно багатої особистості;

5.     наближення методики аналізу художнього тексту до особистісно-орієнтованої педагогіки.

Говорячи про актуальність аналізу, необхідно відзначити, що полеміка про нього не стихає і досі. Одні методисти і практики стверджують, що художній твір необхідно вивчати як предмет мистецтва, естетики, спираючись при цьому на великий досвід літературознавства. Інші ж наполягають на тому, що аналіз художнього твору не самоціль. Художній твір досить прочитати і „пережити", тобто обмежитись емоційним читанням.
Не можна погодитися з думкою тих учителів, які вважать що твори треба просто читати з цікавістю. А звідки ж виникне ця зацікавленість? Що сформує стійкий інтерес учнів до зарубіжної літератури? Людина, яка не вміє аналізувати твір, не зможе достатньо глибоко прочитати текст і ґрунтовно осягнути авторську позицію. Школярів потрібно вчити аналізувати і інтерпретувати текст. Тільки систематична й наполеглива робота з розвитку вмінь і навичок аналізу тексту допоможе учням стати справді культурними читачами, знайти свої стежки до творів світового письменства й отримати велику насолоду від спілкування з мистецтвом слова.

Відомий методист О.Д.Алферов писав: "Кожний аналіз на першій стадії начебто відвертає вас від повного і свіжого уявлення, винесеного про твір, але це тільки на першій стадії. Якщо аналіз проведено правильно і з належною перспективою, то, коли ви знову звернетеся до твору загалом, ви відчуєте, як відновлюється попереднє уявлення з тією лише різницею, що воно стає глибшим".

Прекрасні творіння майстрів минулого доступні всім. Але це не означає, що досить прочитати їх і художні достоїнства відкриються самі собою. У всякого мистецтва є свої засоби та методи. Помиляється той, хто думає, що враження, яке справляють великі твори, природне і само собою зрозуміле. Вплив літератури зумовлений мистецтвом, яким володіли письменники. Наблизитися до розуміння майстерності художника – справа складна і це одна з головних задач вчителя зарубіжної літератури. Як і всякому спілкуванню, спілкуванню з мистецтвом слова треба спеціально вчити.

Підготовка до сприйняття художнього твору

У класичній методиці аналізу літературного твору передує його сприйняття і відповідне прочитання. Сприйняття – складний динамічний процес, який передбачає особистісне прочитання, інтерпретацію, мікроаналіз художнього твору самим читачем. Він супроводжується емоційними переживаннями і є завжди цілісним і безпосереднім. Тому, починаючи роботу з текстом, вчителю необхідно ввести школярів у твір, викликати інтерес, збудити читацьку увагу, а потім і активне ставлення до написаного.

Як залучити учнів до читання художніх творів – одвічне питання всіх учителів - словесників. Крім визначених педагогікою вікових особливостей сприйняття художніх творів, в наш час треба враховувати ту дуже сумну для шанувальників гарної книги обставину, що діти і підлітки з кожним роком читають все менше і менше. Замість читання діти мають тепер інші розваги.  Як зазначається у проекті „Концепції літературної освіти в 12-річній загальноосвітній школі", учитель сьогодні "змушений конкурувати з телевізійними та комп’ютерними програмами".

Проблема ускладнюється ще й тим, що не всі тексти можуть видатися цікавими учням на перший погляд (наприклад, "Пісня про Роланда" чи "Божественна комедія"). Це не означає, що вчителі повинні „потрафляти" лише читацьким смакам учнівської аудиторії, вони якраз повинні їх виховувати і формувати засобами художнього слова кращих зразків світового письменства.
Як би важко не було, але вчитель повинен створити такі умови на уроці, щоб учень захотів прочитати  твір. Слід максимально підготувати школярів до зустрічі з текстом художнього твору. Це можуть бути різні види коментарів, відомості про особливості жанру твору, читання цікавих уривків, що викличуть в учнів інтерес, створять емоційний настрій (літературний матеріал повинен викликати в учнів ті почуття, які відповідають основній тональності твору).

Роботі по вивченню художнього твору і творчості письменника можуть передувати повідомлення історичних , біографічних, лексичних, а в старших класах ще й теоретико-літературних, філософських, естетичних відомостей. Форми цих повідомлень можуть бути різними: лекція вчителя, аналіз письмової роботи, раніше запропонованої учням, робота з картиною, кіноурок, літературна екскурсія, культпохід в театр, музей чи на лоно природи.

Роль вступних занять зводиться до того, щоб викликати інтерес до програмного матеріалу і створити умови для його розуміння. Пізнавальний інтерес – це один з найважливіших мотивів навчання школярів. Його дія дуже сильна. Під впливом пізнавального інтересу робота над художнім твором навіть у слабовстигаючих учнів проходить більш продуктивно. Класична педагогіка минулого стверджувала: смертний гріх вчителя – бути нудним. Активізація пізнавальної діяльності учнів без розвитку їх пізнавального інтересу не тільки важка, але й практично не можлива. Ось чому в процесі навчання необхідно систематично розвивати і зміцнювати пізнавальний інтерес школярів і як важливий мотив навчання, і як стійку рису характеру  особистості, і як могутній засіб формування умінь та навичок.

При роботі над великими творами  підготовка до сприйняття складається з чотирьох етапів:

1 етап – встановлення зв’язку з раніше вивченими і самостійно прочитаними творами;

2 етап -  знайомство з біографією митця, епохою, в якій жив письменник чи яка знайшла відображення в творі;
3 етап – повідомлення про історію написання твору , його проблематику, публікацію і постановку на сцені;
4 етап – робота з невідомими поняттями, назвою, підзаголовком, присвяченням, епіграфом тощо.

Всі названі етапи пов’язані між собою. Вони можуть існувати як єдине ціле і як окрема частина. Вчитель має право використовувати як усі етапи, так і окремі з них, залежно від змісту твору , мети, аналізу.
У кожному шкільному віці, будь-це молодші чи старші підлітки, можна виділити чотири умовні рівні сприйняття художнього твору – низький, середній, вищий та оптимальний. Якщо вчитель, застосовуючи різні форми роботи, досягає того, що більшість його учнів наближається саме до оптимального рівня сприйняття,  можна впевнено стверджувати, що його уроки справді ефективні і учні сприйняли художній твір відповідно до авторського задуму. Підготовка до сприйняття є важливою умовою осмисленого глибокого прочитання літературного твору, активізації розумово-пізнавальної діяльності учнів.

Первинне читання та прийоми усвідомлення тексту художнього твору

Основною умовою ефективного вивчення літератури є знання тексту художнього твору. Тому дуже важливо, щоб усі учні прочитали його своєчасно. Художній твір, призначений для текстуально вивчення, як правило, читають двічі. Перше читання зветься первинним. Під цим терміном розуміють вихідне, початкове, швидке читання, яке дає змогу одержати уявлення про загальний зміст твору, його ідею. Знайомлячись вперше з художнім твором, учні в  основному звертають увагу на події і лише на подальших стадіях проникають у словесно-образну та композиційну структуру.

Процес читання – творчий процес, оскільки в ньому беруть участь автор і читач. Автор веде читача, відкриваючи йому щось невідоме, глибини свого світорозуміння і світовідчуття. Читач, залежно від індивідуально-психологічних особливостей, культури читання, життєвої ситуації, винесе своє враження про твір. Воно глибоко особисте і виникло з безпосереднього спілкування з текстом. Вчитель покликаний формувати уважного, допитливого читача, закоханого в книгу, що прагне через неї збагнути життя і вдосконалювати самого себе. За відомим висловом В.Гюго, "Найкращий читач – це підготовлений читач".

Шкільна програма із світової літератури передбачає як текстуальне, так і оглядове вивчення творів. Тому словесник повинен планувати роботу над текстом, виходячи із завдань читання, особливостей художнього твору, рівня сприйняття і підготовки учнів.

Шкільний аналіз будується на літературознавчих і специфічних прийомах роботи з художнім текстом. Прийоми аналізу – це засоби осмислення художнього твору. Арсенал шкільних прийомів роботи з літературним твором досить різноманітній:

1.     постановка запитань для тексту;

2.     уміння виділяти головне і другорядне;

3.     складання плану, конспекту, тез;

4.     уміння підбирати цитати;

5.     різні види коментарів;

6.     переказ тексту;

7.     зіставлення різних редакцій твору;

8.     порівняння головних героїв з прототипами;

9.     усне словесне малювання;

10. інсценування;

11. виразне читання;

12. складання кіносценаріїв;

13. зіставлення текстів з творами інших видів мистецтва.

Проаналізуємо кілька найважливіших шкільних прийомів. Одним з дійових прийомів є постановка запитань, попереджуючих читання. Такі запитання спонукають учнів уважніше прочитати текст, звернути увагу на ті місця, які викликають труднощі для їхнього сприйняття, але необхідні для усвідомлення твору. Саме питання стимулює пізнавальну діяльність учнів. "Виникнення запитань – перший показник початку праці думки і розуміння", - відзначав С.Л.Рубіншейн.

З поміж численних питань, що використовують при роботі з текстом, можна виділити:

• Питання, які потребують простого відтворення прочитаного
• Питання, відповіді на які вимагають елементів пошуку
• Питання творчого характеру (додаток 5)

Коментоване читання навчає учнів вдумливо читати, самостійно міркувати, розвиває художній смак і почуття мови. Прийоми коментування змінюються у зв’язку із специфікою твору і рівнем літературного розвитку учнів та метою уроку. Коментувати треба лише те, без чого учні не зможуть зрозуміти твір. Зайве захоплення коментуванням може призвести до того, що в тексті все буде зрозумілим, а літературний твір як мистецтво слова вже не буде існувати. В методиці викладання літератури виділяють такі типи коментування: лінгвістичне,  стилістичне, історичне   ( додаток 6).

Під час первинного ознайомлення з художнім твором доцільно звертатись до його переказу. По-перше, такий підхід дозволить учителеві встановити рівень доступності творів для учнів і привчить звертати увагу на особливості художньої форми; по-друге, зосередить увагу школярів на головних епізодах, які допоможуть усвідомити ідейно-художній зміст; по-третє, викличе інтерес до читання запропонованого тексту.

Переказ може бути повним, вибірковим, стислим, але обов’язково художнім.
Так, перед текстуальним вивченням роману Ясанурі Кавабата "Тисяча журавлів" можна дати школярам завдання підготувати художній переказ таких  епізодів:

1. Чайна церемонія у Тікако.

2. Думки Кікудзі під час чайної церемонії і після повернення з неї.

3. Опис чайної чашки з малюнком паростка папороті.

Порівння і зіставлення – один з головних прийомів розуміння тексту. У педагогічній практиці доцільно звертатися до таких видів цього прийому: порівняння варіантів, перекладів того самого твору, різних рецензій на прочитаний текст, різних творів мистецтва до одного літературного, історичних осіб чи подій у зображенні різних авторів. Наприклад:

• Чим трагедія "Фауст" Гете відрізняється від німецької народної легенди про Фауста?
• Чим трагедія Шекспіра „Гамлет" відрізняється від старовинної датської хроніки дванадцятого століття Саксона Граматика? (Додаток 7)

При аналізі художнього твору важливу роль відіграє деталь. Педагогу необхідно навчити школярів бачити деталь у творі, визначати її місце в структурі художнього образу. Робота над художньою деталлю допомагає виховувати вдумливого читача, показувати несхожість мистецького почерку кожного письменника. Робота над деталлю значно складніша, ніж інші методичні прийоми роботи з текстом. Вона вимагає активності учнів, творчого пошуку, глибокого роздуму, допомагає зрозуміти характери героїв, ідею твору.

Отже, застосування різних прийомів розуміння і осмислення тексту дає позитивний результат. Така робота веде до усвідомленого засвоєння знань, впливає на розвиток спостережливості і дослідницького вміння, стимулює почуттєве пізнання, поглиблює і концентрує його, сприяє абстрагованому понятійному мисленню.

Поглиблене засвоєння художнього твору в процесі другого читання

Поглиблене засвоєння художнього твору відбувається у процесі другого читання. Друге читання – це вибірково-систематизоване читання від частини до цілого. Без перечитування не можна збагнути всю глибину художнього твору. Повторне, повільне, аналітичне читання розширює враження про твір, він сприймається як єдине ціле, виразніше відчувається його своєрідність."Художній твір, - відзначав В.Г.Бєлінський, - рідко сильно вражає душу читача з першого разу: здебільшого він вимагає, щоб  в нього вдивлялись і вдумувалися не раптом, а поступово. Отже, чим більше його перечитуєш тим далі заглиблюєшся в його організацію, відкриваєш нові, непомітні раніше риси, бачиш нові барви і дедалі більше ними насолоджуєшся".

Головне завдання вчителя літератури – допомогти учням зрозуміти художній твір, глибинно осягнути його художню та естетичну сутність, виховати уважного вдумливого читача. Аналіз твору має стати основою літературної освіти учнів. Навчитися аналізувати літературний твір означає:

1.     сприймати його не пасивно, а осмислено, активізуючи всі якості   культурного читача;

2.     розуміти його не на побутовому рівні, а в контексті розвитку світової культури, філософської думки, з позиції духовних прагнень свого часу;

3.     уміти отримувати справжню естетичну насолоду від твору як мистецтва  слова.

Аналіз повинен допомогти глибше зрозуміти твір, побачити все його багатство і складність, оцінити його роль в житті суспільства, сприяти більшому емоційному впливу на читача У педагогічній науці виділяють лінгвістичний, стилістичний і літературознавчий аналіз. Для повного розуміння елементів мови застосовується лінгвістичний аналіз. При вивченні образних мовних засобів зверстаються до стилістичного.  Літературознавчий  аналіз використають для вивчення загальної оцінки творів словесного мистецтва. У практиці школи застосовують комбінований аналіз текстів художнього твору.

Визначаючи своєрідність шкільного аналізу літературного твору, важливо врахувати три його аспекти:

- емоційний ( аналіз має викликати в учнів безпосередній інтерес до твору, емоційне враження, сприяти створенню атмосфери зацікавленості тощо);
- пізнавальний ( з допомогою аналізу твору вчитель знайомить учнів з особливостями життя, культури, літератури того чи іншого народу, творчою манерою митця. художньою своєрідністю тексту та інше );
-  виховний ( будь-який аналіз має сприяти формуванню моральних якостей учнів, їх естетичного смаку, розвитку творчих здібностей, забезпечувати особистісне зорієнтоване навчання).

Питання про шляхи аналізу літературного твору в школі досить дискусійне. Одні методисти і практики дотримуються традиційної класифікації, за якою виділяються три звичні шляхи аналізу тексту: за структурою, образами і проблемами. Другі (О.М.Ніколенко, О.С.Чірков  та інші) пропонують нові шляхи шкільного аналізу твору:  текстуальний  (коли розглядається текст сам по собі, у його цілісності й розмаїтті художніх компонентів), контекстуальний ( коли текст аналізується відповідно до певного історико-літературного контексту з урахуванням напряму, жанру, течії, філософської думки, розвитку культури тощо) та інтертекстуальний (коли встановлюються міжтекстові зв’язки на різних рівнях художніх творів).

Крім цього, існують ще так звані авторські підходи до методики аналізу тексту: наприклад, "художній аналіз художнього тексту" ( Є.М.Ільїн ), "цитований аналіз художнього твору" (О.І.Любимов) та інші.
Моя власна думка така: хоч би який принцип у викладанні світової літератури обрав вчитель, головним на уроці є текст і його інтерпретація. Чи варто ставати прибічником якогось одного підходу? Чи не краще обрати "золоту середину"?  Вчитель має навчити аналізувати художній текст так, щоб він пробуджував розум і почуття учнів, викликав інтерес до реального життя, роздуми над естетичними і моральними проблемами, щоб учень при цьому отримував естетичне задоволення. Навчити осягати художній текст - це своєрідне мистецтво. Недаремно Б.Брехт зазначав: "Сприйняття мистецтва – це мистецтво сприйняття".

Великого значення у процесі викладання зарубіжної літератури набувають не тільки загальні шляхи аналізу, а й шляхи конкретні, придатні для кожного окремого тексту ( аналіз поетичної мови тексту, аналіз віршової структури твору, аналіз авторської позиції, аналіз міфологічної чи біблійної основи твору тощо).

Шлях аналізу художнього твору – це той ключ, яким учитель "відкриває" твір для учнів, вводить їх у його неповторний світ. І такі заповітні ключі в кожного вчителя свої. Аналіз твору завжди буде поверховим, якщо не спиратиметься на текст. При будь - якому виді аналізу художній твір має звучати на кожному уроці літератури – в читанні, цитатах, у лекції вчителя, відповідях учнів. Кожний по-справжньому високохудожній твір завжди багатозначний, тому немає й не може бути раз і назавжди "правильного" аналізу художнього твору. Його можна прочитати по-різному, і в цьому – пояснення його живучості в часі. Тому, аналізуючи твір, варто враховувати читацьке сприйняття. Ю.Лотман зазначав: "Кожний прямує до книги своїми шляхами і кожний відкриває її по – своєму. В цьому й полягає цінність художньої літератури".

Твори, прочитані і проаналізовані учнями самостійно, стають органічною частиною їхнього усвідомленого інтелектуального досвіду. Вчитель має знайти найкоротший та найефективніший шлях донесення змісту тексту до учня, збудити його пошукову активність. Адже найкраще запам’ятовується саме той матеріл, що був віднайдений учнем самостійно, був ним особисто відчутий і пережитий.  Вчитель, який допоміг самостійному творчому пошуку вихованця, - двічі вчитель, тому що те, чого той досяг самостійно, має для нього особливу цінність. Світосприйняття вчителя, його світоглядна позиція відіграє важливу роль у процесі викладання літератури, проте не може бути об’єктивним критерієм аналізу та оцінки художнього твору. Тому не варто нав’язувати учням свого сприйняття. Важливо, щоб в процесі аналізу художнього твору були збережені права дитини на власну думку, на свої переконання.

Висновок

Робота учнів над текстом художнього твору є складовою частиною усіх ланок процесу літературної освіти. Велике значення для її правильної організації має формування у школярів навичок роботи з текстом.
Однією з найважливіших умов засвоєння учнями художнього твору є підготовка до  його сприйняття. Значна роль в усвідомленні змісту твору належить первинному читанню тексту, яке передбачає роботу над епізодом, постановку попередніх питань і завдань, коментування, виділення головного і другорядного, зіставлення, мікроаналіз.

Успішному засвоєнню тексту літературного твору сприяє аналіз, який може здійснюватись традиційними шляхами: за структурою, образами і проблемами; новими шляхами: текстуально, контекстуально, інтертекстуально, а також запропонованим  і віднайденим самим вчителем.
Раціонально і систематично проведена робота над текстом не тільки має позитивний вплив на якість знань учнів, підвищує рівень їхньої літературної освіти, виробляє вміння і навички працювати з текстом, а ї виховує серйозне ставлення до літератури як навчального предмета, духовно збагачує, підвищує читацьку культуру.

Додатки

Додаток 1

Для поглибленого вивчення тексту художнього твору слід використовувати загальні плани аналізу  ліричних, епічних та драматичних творів, характеристику художнього образу, огляду літературних тенденцій. Звісно, такі пам’ятки розраховані на творче використання. Їх призначення – нагадати про основні моменти шкільного аналізу тексту. Етапи аналізу твору визначає сам читач, їх порядок можна змінювати залежно від способу інтерпретації твору.

План аналізу ліричного твору

1.     Тема.

2.     Ідея.

3.     Образ автора або ліричного героя ( його думок, почуттів, переживань).

4.     Композиція.

5.     Жанр.

6.     Особливості ритму, мелодики, темпоритму (система віршування, віршовий розмір, ритми).

7.     Мова художнього твору (тропи, фігури та інше).

8.     Зв’язок з певним напрямом, течією.

План аналізу епічного твору.

1.     Тематика і проблематика.

2.     Жанр.

3.     Форма оповіді ( від імені автора, оповідача тощо).

4.     Сюжетно-композиційні особливості ( позасюжетні елементи).

5.     Простір и час.

6.     Система образів і засоби їх розкриття.

7.     Мова художнього твору.

8.     Ідея. Задум письменника і його втілення.

9.     Місце в історико-літературному процесі.

План аналізу драматичного твору

1.     Жанрова природа тексту.

2.     Конфлікт.

3.     Особливості розвитку сценічної дії.

4.     Характери героїв і художні засоби їх розкриття.

5.     Сюжетні та позасюжетні елементи (монологи, діалоги, ремарки тощо).

6.     Тема та ідея.

7.     Різні наукові та читацькі інтерпретації.

8.     Місце в історико-літературному процесі.

Характеристика художнього образу

1.     Еволюція героя.

2.     Портрет.

3.     Як характеризують героя предмети, що його оточують.

4.     Поведінка, вчинки героя.

5.     Зображення душевних переживань.

6.     Ставлення героя до інших персонажів, природи тощо.

7.     Світогляд.

8.     Мова героя.

9.     Роль деталей у розкритті характеру.

10. Авторська характеристика.

11. Характеристика героя іншими персонажами.

12. Читацьке сприйняття та оцінка образу в науково-критичній літературі.

Огляд літературних тенденцій

1.     Визначити хронологічні межі періоду, про який мовиться.

2.     З’ясувати, які напрями й течії домінували в цей час.

3.     Дати теоретичне визначення провідних напрямів і течій певного періоду, назвати їх основні ознаки.

4.     Згадати представників названих напрямів і течій, їхні твори.

5.     Визначити внесок окремих письменників в історію світової літератури.

6.     Показати зв’язок літературних тенденцій з попередніми й наступними етапами.

7.     Визначити своєрідність даного періоду на тлі світового культурного процесу 

Додаток 2

Зразок аналізу ліричного твору ( В. Шекспір. Сонет №66)

Спочатку пронумеруємо рядки сонета і  розіб’ємо текст на частини. Проаналізуємо кожну частину окремо. Прочитаємо  1-4 рядки, які створюють відповідний настрій і вводять читача в атмосферу вірша. Це експозиція ліричного твору, і перші два рядка містять опис факту об’єктивною істини, що став приводом для написання твору. Поставимо перед учнями запитання:

1.     Від імені кого ведеться розповідь?

2.     Яку функцію виконує ліричний герой?

3.     Чому ліричний герой не хоче жити, що його так мучить?

Свої судження учні мають підтвердити словами з тексту. Потім розглянемо основну частину (5-12 рядки), в якій розкривається ставлення автора до зображеного з позиції ідеалу. Це ставлення визначає і стиль вірша – упорядковану систему мовних засобів. Тому доцільно дати учням завдання виділити слова, які виконують важливу роль у створенні стилю вірша. У цій частині міститься роздум поета про життя, де нахабство лізе в очі, честь котиться на дно, міць у намічів в полоні, розум зносить дурості огуду, матеріально страждає чесний бідняк, а лихвар багач живе у добрі, добро прислуговує злу.

Впадає в око, що співвідношення мовних засобів має антонімічний характер. Це потрібно автору для того, щоб дати моральну оцінку суспільства, в якому панують брехня і несправедливість, немає ходу творчості, замкнено рота думці. Поет в один ряд ставить дієслова: спостерігати, вдивлятись, знати, свідчити, які означають нарікання, гіркий жаль з приводу того, що не можна будь-що змінити.Читання і аналіз 13-14 – го рядків допоможуть встановити ставлення автора до факту об’єктивної дійсності, а саме: стомлений тяжким життям поет не думає покинути цей світ, бо згадує про друга, якому важко буде без нього. А дружба понад усе.

 Додаток 3

Зразок аналізу епічного твору
( О. Бальзак. „Гобсек")
Для роботи з текстом можна запропонувати учням такі запитання і завдання:

1.     У якій формі виражена авторська свідомість? Для чого письменник передоручає розповідь про життя лихваря адвокату Дервілю?

2.     Який факт об’єктивної дійсності покладено в основу повісті?

3.     За допомогою яких прийомів автору вдалося показати „зсередини" характери лихваря?

4.     Хто такий Гобсек і що відомо про його минуле? Які деталі розкривають читачеві риси його натури і які якості породжені скупістю? Опираючись на текст, дайте коротку характеристику Гобсеку.

5.     В ім’я чого Гобсек немилосердно мучить людей? Чи є в нього які-небудь ідеали? Який підсумок його життя? Вдалася чи ні його філософія?

6.     Що пов’язує Гобсека з кожним із героїв повісті? Доля кого з героїв викликає співчуття і чому?

7.     З ким із героїв світової літератури можна порівняти Гобсека? У чому довговічність образу героя?

8.     Яке авторське ставлення до Гобсека? Як оцінюєте цього персонажа ви?

 Додаток 4

Зразок характеристики художнього образу ( В. Шекспір. "Гамлет")

1.     Хто  такий Гамлет? Чи можна за його вчинками і розмовами встановити, чим він займається? Яким ви його уявляєте?

2.     Які якості притаманні героєві? Назвіть риси характеру, що допомагають йому досягти  мети, і ті, що шкодять?

3.     Про що вболіває Гамлет? Чому збільшується його сум? Чи є щось спільне у поглядах Гамлета і оточуючих його людей?

4.     До чого прагне принц, дізнавшись про жахливу таємницю? Поясніть, чому герой чинить так, а не інакше?

5.     Простежте за зміною почуттів героя і в яких епізодах це видно?

6.     Наведіть вислів з твору, який свідчить про вплив характеру Гамлета на інших осіб?

7.     Як автор ставиться до героя? У чому він бачить його трагедію?

8.     Які суперечки ведуться навколо героя? Яке ваше ставлення до нього?

Додаток 5
Орієнтовні запитання за текстом трагедії Гете "Фауст".
1. Постановка попереджуваних запитань.

• Які причини розчарування Фауста в науці: нестача власних сил, незадовільний стан науки, якою він займається, складність поставлених перед ним завдань чи безсилля людського розуму взагалі?
• З якими надіями і поглядами на  Бога і людську особистість починає він наукову діяльність?
• В чому полягає його основна помилка (ч. 1 дія 2)?
• Чим зумовлений договір Фауста з Мефістофелем: яке він має значення в житті Фауста і як характеризує його (ч.1 дія 4)?
• Яка думка Мефістофеля про людину взагалі і зокрема Фауста? Чому він говорить про Фауста, що „невеселі йому всі радощі земні"? (Пролог на небі).

2. Постановка запитань у процесі читання

• Яке значення має сцена появи духа землі, як характеризує вона Фауста і як впливає на його духовний стан?
• Як дивиться Фауст на практичне життя і науку?
• Чому зближення з народом не може врятувати його від розчарування?

3. Постановка запитань після прочитання тексту.

• У чому подвійність особистості Фауста? Відокремте в ньому ці його розумові властивості, на основі яких його можна зарахувати до середньовічних метафізиків, від тих, за якими можна віднести до вчених, освічених людей нового часу.
• Як змінюються під впливом скептицизму і критики Фауста його погляди на завдання науки, на характер людських знань і на засіб вивчення природи? Як доповнюється характеристика Фауста у зв’язку з розвитком його кохання до Маргарити?
• Який влив виявляє ця любов на його душевний настрій?
• Під впливом яких міркувань Фауст вирішує віддатись цій людині, не дивлячись на пагубність її для Маргарити?

4. Постановка запитань узагальнюючого характеру

• Чи змінюються погляди Фауста після зустрічі з Мефістофелем?
• Чи вдасться Фаусту збагнути істину життя?

5. Постановка запитань, пов’язаних з осмисленням раніше вивченого.

• Якими рисами характеризується у „Пролозі на небі" земне життя на відміну від небесного?
• Чим пов’язані вони між собою?
• Яка загальна ідея твору?
• Як відображений у пролозі середньовічний світогляд

Додаток 6

Коментарій до роману Ясанурі Кавабата "Тисячі журавлів"

Перед читанням роману "Тисяча журавлів" варто звернути увагу учнів на церемонію чаювання, так досконало відпрацьовану в Японії, що вона сприймається як ритуал поклоніння красі. У романі Ясанурі Кавабата "Тисяча журавлів" багато уваги приділяється чайному обряду, який стає своєрідним символом твору, носієм головної ідеї. Чайна церемонія-це засіб прилучення людини до добра, це свого рода ідеал людських стосунків. Чайний дім – це оберег справедливості, чесності. Кожний з гостей повинен увійти в чайну кімнату через низькі двері, вклонитися присутнім, тим самим поставити себе в однакове становище з ними. Перед тим, як сісти, вклонитись живописній сувії і квітці втоконамі ( ніші, розташованій трохи вище підлоги). У чайному домі панує тиша і спокій. Необхідні для рівноваги стану духа, почуттів і думок "Тяцо" – це шлях до чаю. "Дзен" – давне вчення, мета якого проникнути в цілісність буття. Автор будує свою естетику при цьому вченні, розглядаючи людину як одне з явищ природи. Тисяча журавлів для японців – символ щастя і здійснення бажань.

 Додаток 7

Воланд і Мефістофель

Так, при вивченні роману М.Булгакова  "Майстер і Маргарита" можна дати учням завдання зіставити Воланда з Мефістофелем з твору Гете "Фауст". Мефістофель і Воланд – дияволи-спокусники. Мефістофель презирає людину, не поважає її результати. Він з’являється, щоб доказати, що Фауст може „стати скотиною із скотин", якщо спокусити його, пообіцяти щось приємне. Він відступить від своїх пошуків. На його думку, Фауст відрізняється від інших людей лише своїми примхами. Воланд з’являється в Москві, щоб установити: змінилось чи ні людство. Його обурює аскетичне скудоумство людей, для яких немає не тільки Бога, а й диявола.
Гетевський Мефістофель грубуватий, цинічний, він дивиться на життя тверезо, без ідеалізації, реально оцінює речі, дотепний і лукавий. Прагнення руйнувати – його стихія. Але,  руйнуючи старе,  заперечуючи його, він не будує і нове.  Мефістофель – абсолютне втілення заперечування, скепсису.
Воланд, професор чорної магії, виступає в ролі судді. Для цього він проводить жителів Москви через всілякі випробування, які ті, звичайно, не витримують. Він не агресивний, у чомусь навіть по-батьківські поблажливий і щедрий. Сталінська Москва, в якій він повинен був затриматись, щоб у ніч повного місяця дати свій традиційний бал, ніяких почуттів, крім гидливості, в ньому викликати не змогла. Гете звернувся до образу Мефістофеля, щоб відобразити політику християнської церкви, яка віками прищеплювала людині думку: втихомир свою гордість, не прагни визнати те, що безсиле осягнути твій обмежений розум, лише божественний розум всесильний і всезнаючий, - підкорись йому. Булгаковський Воланд повинен був показати шлях до пекла, але він побачив, що робота по скороченню душ на землі виконується вправно. Масове оболванювання громадян тут вже зроблене іншим, і Воланду залишається тільки винести вирок, що він і робить. Автор хотів підкреслити, що не диявол страшний йому і його улюбленим героям. Його, можливо, і не існує. Страшний відступ людей від вічних моральних законів.
Мефістофель і Воланд схожі у твердженні, що людина піддається низьким спокусам, не вміє розпоряджатись своїм розумом.